2022
Створено фотоотвердні епоксидні композити, що містять епоксидовану соєву олію та мають високі оптичні показники (коефіцієнти заломлення — 1,5798 та світлопропускання — 93,7%). Композити 177можуть бути використані як екологічно чисті адгезиви або покриття (О.О. Бровко).
Розроблено метод синтезу координаційних полімерів на основі реакційноздатного олігомерного силсесквіоксану (OSS), неорганічне ядро якого поєднує силсесквіоксанові структури лінійної, розгалуженої, драбинчастої, неповністю і повністю конденсованої поліедричної будови, а органічна складова містить карбоксильні групи у поєднанні з третинними аміногрупами та ацетатами перехідних металів. Виявлено формування в отриманих системах надмолекулярної структури, яка стабілізується водневими та координаційними зв’язками і зумовлює впорядковане розміщення ядер OSS, що може розглядатись як паракристалічний порядок (чл.-кор. НАН України В.В. Шевченко). Розроблено метод виготовлення термостійких мікросферотекстолітів на основі синтактичних пін, одержаних шляхом полімеризації ціанових естерів, наповнених пустотілими скляними мікросферами. За вмісту зв’язуювального (поліціанурату) ~40 мас. % зразки мікросферотекстолітів мають густину ~0,6 кг/см2 і міцність на стискання: за 20 °С — 59 МПа і за 200 °С — 29 МПа, що є кращими показниками порівняно з композитами без наповнювачів. Установлено, що розроблені матеріали придатні для експлуатації в конструкціях літальних апаратів (чл.-кор. НАН України О.М. Файнлейб).
З використанням методу золь-гель технології одержано нанокомпозити на основі поліімідної матриці з кардовими замісниками та суміші тетраетоксисилану і метилтриетоксисилану, які характеризуються низькою діелектричною проникністю (~2,7) та високою термостійкістю, що дає змогу використовувати ці матеріали в мікроелектроніці в умовах підвищеної температури (В.В. Клепко).
З використанням природних компонентів на основі соєвого білка створено екологічно безпечні полімерні композити — біопластики, пластифіковані натуральними речовинами та оброблені різними хімічними реагентами. Показано, що змінюючи комбінацію пластифікаторів і тип обробки, можна регулювати міцність, подовження і водостійкість біопластиків, проте високі фізико-механічні показники досягаються внаслідок перетворення α-спіралей білкових молекул у β-листи (О.О. Бровко).
На основі відновлювальної рослинної сировини та відходів виробництва біопалив (рослинної олії та «чорного гліцерину») розроблено методи синтезу олігомерів з функціональними групами: епоксидними, циклокарбонатними, уретановими та аміноамідними та досліджено їхні властивості. Одержані сполуки використані як модифікатори епоксидних клеїв, пластифікаторів і затверджувачів композиційних полімерних матеріалів (чл.-кор. НАН України В.В. Шевченко, В.К. Грищенко).
Вперше на основі суміші олігоуретандіізоціанатів різної молекулярної маси створено біологічно активні пінополіуретансечовинні композиції з пролонгованою лікувальною дією як імплантаційні матеріали для усунення м’якотканинних дефектів. Розроблені композиції використовуються як медичні клейові композиції для тампування ран, набутих у результаті бойових уражень, склеювання та фіксації м’яких тканин, кісток і лоскотів шкіри (Н.А. Галатенко)
Розроблено методи синтезу епоксициклокарбонатів рослинних олій з регульованим співвідношенням епоксидних і циклокарбонатних груп. На їх основі одержані амідуретани, використані як модифікатори лакофарбових матеріалів, що дало можливість отримати покриття з високими експлуатаційними властивостями (В.К. Грищенко).