А.П. Греков народився  13 березня  1929 р. у м. Харкові. Середню освіту здобув 1945−1948 р. у м. Берліні (Німеччина), де одержав хороші знання з хімії.

      З  1948 до 1953 р. навчався на хімічних  факультетах Київського  та Харківського державних  університетів,  де будучи студентом працював також лаборантом.

      У 1953 р. А.П. Греков  одержав диплом хіміка за спеціальністю  “органічна хімія” і був зарахований лекційним  асистентом на кафедру  органічної хімії Харківського державного  університету. Ще студентом, А.П. Греков під  керівництвом академіка НАН України Л.М. Літвиненка почав займатися науковою діяльністю, в результаті якої була виконана і успішно захищена у 1957 р. дисертаційна робота за темою “Вплив загальмованого внутрішнього обертання на реакційну здатність в ряду амінопохідних біфенілу” на здобуття вченого звання кандидата хімічних наук.

      У 1959 р. йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника по спеціальності “органічна хімія”.

      З 1956 р. був одним з організаторів створення Харківського філіалу Всесоюзного науково-дослідного інституту хімічних реактивів. Пізніше цей філіал був перейменований в Інститут монокристалів і далі увійшов у систему Національної академії наук. В цей період наукової діяльності А.П.Греков очолював лабораторію синтезу сцинтиляційних матеріалів, де за короткий час були синтезовані і впроваджені в промисловість високоефективні рідинні сцинтилятори.

      З січня 1961 р. А.П. Греков почав  працювати в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України старшим науковим співробітником у відділі хімії полімерів. Отримані ним результати досліджень були викладені у дисертаційної роботі за темою „Дослідження в області органічних похідних гідразину” на здобуття вченого звання доктора хімічних наук, яку успішно захистив у 1970 р. за спеціальністю “органічна хімія”.

У 1972 р.    А.П. Грекову присвоєно вчене звання професора за спеціальністю “хімія високомолекулярних сполук”.

У 1970 р. було створено лабораторію гідразинвмісних полімерів для вирішення питань, пов’язаних із синтезом полімерів на основі гідразину та його похідних, яку очолив А.П. Греков

У 1970 р. з метою вирішення питань, пов’язаних з синтезом полімерів на основі гідразину  та його похідних під керівництвом А.П. Грекова було організовано  лабораторію гідразинвмісних полімерів.

      В 1972 р.  на базі цієї лабораторії був створений відділ гетероланцюгових полімерів, яким він керував до квітня 1999 р.

Основними науковими напрямами відділу були −  наукові основи синтезу та методи отримання поліадиційних полімерів у водних та органічних середовищах.

У результаті багаторічної дослідницької роботи були створені нові лінійні полімерні матеріали з комплексом цінних властивостей, у т.ч. поліуретаносемікарбазиди, які знайшли застосування при виготовленні м’якої штучної шкіри та плівкових матеріалів багатоцільового призначення. На основі досліджень стійкості плівкових матеріалів були розроблені багатошарові полімерні матеріали, призначені для засобів індивідуального захисту людини від дії хімінчо агресивних речовин, у т.ч. сильних окиснювачів, плівкові та декоративно-облицювальні матеріали, а також захисні та антикорозійні еластичні покриття.

Досліджено процес комплексоутворення поліуретанових систем з неоргінчними солями та розчинними комплексами деяких перехідних матеріалів. Отримані модифіковані поліуретани мають комплекс спеціальних властивостей, у т.ч. чутливість до дії УФ-опромінення, що супроводжується зміною забарвлення.

Проведені фундаментальні дослідження теоретичних основ створення водних дисперсій поліуретанових йономерів із заданими властивостями та показана можливість спрямованого регулювання їхніх фізико-хімічних і механічних властивостей відповідним підбором вихідних компонентів, подовжувача макроланцюга та протонуючого агента.  Це дало змогу вперше у нашій країні організувати дослідне виробництво поліуретанових водних дисперсій з широким діапазоном властивостей. Цей новий перспективний напрям полімерної хімії дає можливість вирішити проблему захисту навколишнього середовища, організувати на основі поліуретанових дисперсій безвідходні технології,  тим самим забезпечивши високий рівень техніки безпеки технологічного процесу і покращання умов праці на виробництві.

      А.П. Греков – автор понад 500 наукових праць, у тому числі 110 авторських свідоцтв і патентів,  4 монографій, зроблено понад 200 доповідей на державних та міжнародних конференціях. Серед його учнів 3 доктори та 20 кандидатів хімічних наук.

      А.П. Греков − лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та премії ім. Л.В. Писаржевського НАН України, нагороджений медалями  СРСР, почесними грамотами НАН України.

      За багаторічну плідну наукову та науково-організаційну роботу в області хімії високомолекулярних сполук і значний внесок у прискорення науково-технічного прогресу, підготовку наукових кадрів і активну участь у суспільному житті А.П. Грекову присвоєно почесні звання „Заслужений діяч науки і техніки України”, „Кращий винахідник НАН України”, „Винахідник СРСР”, він нагороджений 5 медалями ВДНГ СРСР.

      А.П. Греков, як видатний діяч науки, одержує державну стипендію Президента України. А.П. Греков − академік Української Технологічної академії та її співзасновник, був її першим віце-президентом. 

            Основні публікації:

1. А.П. Греков  Органічна хімія гідразину. − Київ, Техніка, 1966. − 236. с.

2. Греков А.П. Сухорукова С.А. Полимеры на основе гидразина Киев Наукова думка 1976. 216 p.

3. А.П. Греков, В.Я. Веcелов. Фізична хімія гідразину. − Київ, Наук. думка, 1979. − 264. с.

4. А.П. Греков, Г.В. Отрошко.  Гідразинометрія. Київ, Наук. думка, −1981, −260. с.