Т.Т. Алексєєва народилась 27 червня 1949 р. в с. Антополь Томашпільського району Вінницької області. Навчалась у середній школі № 163 м. Києва, яку закінчила в 1966 р. В 1967 р. вступила на хімічний факультет Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Після закінчення університету з 1972 до 1975 р. працювала інженером-хіміком у лабораторії герметиків НДІХімПРОЕКТу (м. Київ).

З 1975 по 1984 р. працювала в Інституті органічної хімії НАН України  (м. Київ) у відділі кінетики та механізму реакцій полимерізації старшим інженером і молодшим науковим співробітником. У 1982 р. захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня і їй було присуджено вчений ступень  кандидата хімічних наук.

     З 1984 р. Т.Т. Алексєєва працювала в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України молодшим науковим співробітником, науковим співробітником і старшим науковим співробітником (1989 р.) у відділі фізикохімії полімерів. Наукове звання старшого наукового співробітника їй присвоєно у  1996 р.

   У 2001 р. Т.Т. Алексєєва захистила дисертаційну роботу  за темою “Кінетика утворення та мікрофазова структура взаємопроникних полімерних сіток на основі поліуретану і полібутилметакрилату” і стала доктором хімічних наук. З 2002 р. працює провідним науковим співробітником.

Т.Т. Алексєєвою розвинено науковий напрям у хімії полімерів – кінетика утворення та мікрофазова структура взаємопроникних полімерних сіток. Встановлено фундаментальні закономірності впливу кінетичних параметрів реакцій при варіюванні різних кінетичних умов утворення складових взаємопроникних полімерних сіток (ВПС) на параметри мікрофазового розділення, ступінь сегрегації, мікрофазову структуру та в’язкопружні властивості таких систем. Показано, зокрема, що швидкості утворення двох різнорідних просторових структур у ВПС взаємозалежні: зміна швидкості зшивання однієї з сіток суттєво впливає на швидкість тверднення іншої. Принциповою особливістю утворення ВПС є те, що процес мікрофазового розділення накладається на перебіг хімічної реакції.

Виявлено, що процес мікрофазового розділення у ВПС відбувається в нерівноважних умовах з утворенням фаз, склад яких фіксується в результаті хімічного зшивання, при цьому кожна з фаз складається з обох компонентів і може розглядатися як самостійна ВПС, у якій реалізується змішування компонентів на молекулярному рівні за рахунок топологічних зачеплень. Показано, що введений у реакційну систему, з якої формується ВПС, наповнювач впливає на кінетику реакцій утворення складових сіток і водночас через цей ефект – на мікрофазове розділення в системі.

Т.Т. Алексєєвою встановлено особливості процесів компатибілізації ВПС, які полягають у значному впливі компатибілізаторів на кінетику формування, в залежності від типу компатибілізатора та співвідношення швидкостей реакцій формування складових ВПС. Показано, що в одному випадку добавка введена у вихідну однофазову систему, запобігає мікрофазовому розділенню і приводить до утворення потрійної сумісної ВПС. При цьому в’язкопружні властивості змінюються таким чином, що замість двох релаксаційних максимумів механічних втрат, характерних для фазорозділеної системи, спостерігається один релаксаційний максимум, що є результатом утворення сумісної потрійної системи. В іншому випадку, компатибілізатор прискорює мікрофазове розділення у ВПС, що починається при низьких ступенях перетворення кожного з компонентів. При цьому спостерігається один широкий релаксаційний максимум втрат, що є результатом зміни морфології системи і утворення ВПС типу матрица - включення з малими розмірами мікродоменів одного з компонентів.                                                                                                                               Виявлено, що використання компатибілізаторів для підвищення сумісності компонентів приводить до розширення міжфазної області, яка є областю взаємопроникнення складових у процесі компатибілізації одночасних взаємопроникних полімерних сіток. Введення компатибілізаторів і зміна кінетичних умов реакції показують принципову можливість регулювання релаксаційних, теплофізичних і фізико-механічних властивостей взаємопроникних полімерних сіток. Синтезовані в присутності компатибілізаторів взаємопроникні полімерні сітки перспективні для одержання демпфуючих матеріалів на їх основі.

Показано вплив просторових обмежень вихідної сітчастої структури на кінетику утворення лінійних компонентів у складі послідовних напів-ВПС та їх молекулярно-масовий розподіл, що залежить як від величини внутршньосіткового простору поліуретанової матриці, так і від природи мономеру. Обмеження простору в матричній сітці для полімеризації мономеру (другого компонента – лінійна складова) приводить до підвищення вимушеної сумісності компонентів за рахунок збільшення топологічних зачеплень. Це підтверджується зменшенням ступеня сегрегації, розрахованого за параметрами релаксаційних максимумів, а також даними скануючої електронної мікроскопії (морфологічні дослідження). Дані малокутового розсіяння рентгенівських променів вказують на наявність у послідовних ВПС двох ієрархічних рівнів гетерогенності.

Крім того Т.Т. Алексєєва розвиває напрям досліджень в галузі гібридних органо-неорганічних полімерних систем на основі титанвмісних взаємопроникних полімерних сіток. Такі матеріали перспективні для  застосування їх у галузі фотоніки для тривимірного лазерного мікроструктурування і в оптичних системах запису та передавання інформації за рахунок УФ-індукованого переходу Ti4+ + e « Ti3+ при дії лазерного випромінювання.

Т.Т. Алексєєва підготувала трьох кандидатів наук (2008, 2014 та 2017 р), який було присуджено ступінь кандидата хімічних наук.

Т.Т. Алексєєва – автор і співавтором понад 130 наукових праць і 6 винаходів. Результати наукових досліджень неодноразово доповідались на Міжнародних симпозіумах та Українських конференціях.

 Наукові праці:

1. Lipatov Y.S., Alekseeva T.T. Phase-separated interpenetrating polymer networks. – Springer: Berlin, Advаnces in Polymer Science. – 2007.–208. – 234 p.

2. Липатов Ю.С., Алексеева Т.Т. Особенности химической кинетики формирования взаимопроникающих полимерных сеток  // Успехи химии. – 1992. –61, –Вип.12. – С. 2187–2214.

3. Lipatov Y.S., Alekseeva T.T. Interpenetrating polymer networks based on polyurethane and poly(butyl methacrylate): Interrelation between reaction kinetics and microphase structure. In book  IPNs Around the World Science and Engineering. -  Chichester: John Wiley, 1997. – P. 72-102.

4. Алексеева Т.Т. Зависимость микрофазовой структуры взаимопроникающих полимерных сеток от природы совмещающей добавки // Высокомолекуляр. Соединения.  – 1999. –41, –№ 9. – С. 1510-1512.

5. Alekseeva T.T., Lipatov Yu.S., Babkina N.V., Grishchuk S.I., Yarovaya N.V. Reaction compatibilization in interpenetrating polymer networks. II. Polyurethane - polystyrene – oligourethane dimethacrylate system  // Polymer. –2005. – 46, –№ 1. – Р. 419-428.

6. Alekseeva T.T., Lipatov Y.S., Sorochinskaya L.A., Dudarenko G.V. Effects of confinement on the kinetics of formation of sequential semi-interpenetrating  polymer networks  // Macromolecular Symposia. –2007. –Vol. 254. – P. 146-152.

7, Phase-separated interpenetrating polymer networks Lipatov, Y.S., Alekseeva, T.T. Advances in Polymer Science, 2007, 208(1), стр. 1–227

8. Липатов, Ю. С., & Алексеева, Т. Т. (1992). Особенности химической кинетики формирования взаимопроникающих полимерных сеток. Успехи химии, 61(12), 2187-2214.