Романкевич М.Я. народився 12 липня 1902 р. в с. Букіно, Смоленської губернії (Росія).

У 1920 р. закінчив Київську восьму гімназію, а у 1927 р. – Київський політехнічний інститут і одержав кваліфікацію інженера-технолога.

       Згодом працював  на інженерних і наукових посадах у різних установах. З 1938 до 1952 р. працює старшим науковим співробітником Інституту органічної хімії АН УРСР з перервою на час служби у лавах Радянської червоної Армії у період Великої Вітчизняної Війни (1941–1946 р.). У 1946 р. йому було присуджено вчений ступінь кандидата технічних наук, а у 1950  наукове звання старшого наукового співробітника за спеціальністю „органічна технологія”. У 1961 році Романкевич М.Я. захистив дисертаційну роботу за темою „Дифузійні процеси у катіоніті і  кінетика йонного обміну” на здобуття звання доктора хімічних наук. З 1959 до 1965 р. він працює в Інституті хімії полімерів і мономерів АН УРСР спочатку на посаді старшого наукового співробітника, а з 1963 р. завідувачем лабораторії йонообмінних смол. У 1965 р. йому присвоюється наукове звання професора.

       Романкевич М.Я. був ученим–хіміком у галузі високомолекулярних сполук, зокрема, хімії йонообмінних  смол. На 1965 р. він був автором майже 40 наукових праць і винаходів, зокрема, серії праць, які друкувалися під назвою „Диффузионные процессы в катионите и кинетика ионного обмена” в Українському хімічному журналі – 1958. –Т.24.  – с. 325, 328, 332, 440, 541, 1959. – Т.25 – с.181.