Карабанова 

Людмила Василівна



 

Доктор хімічних наук, старший науковий співробітник, 

провідний науковий співробітник відділу фізико-хімії полімерів



Scopus, Google Scholar

Л.В. Карабанова народилась 9 січня 1951 р. в м. Коростишів Житомирської області.  В 1968 р. закінчила Київську середню школу N 53 з медаллю і в тому ж році  вступила на хімічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Після закінчення вузу з 1973 р. Л.В. Карабанова  працює в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України (м. Київ) інженером, молодшим науковим співробітником (1977 р.), старшим науковим співробітником (1980 р.), провідним науковим співробітником (2002). У 1991 році їй присвоєно наукове звання старшого наукового співробітника. З 1973 до 1980 р. Л.В. Карабанова працювала у відділі фізикохімії полімерів, а з 1980 р. – у новоствореному відділі взаємопроникних полімерних сіток. 

  В січні 1978 р. Л.В. Карабановою захищена дисертаційна робота на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук за темою „Дослідження фізикохімічних властивостей взаємопроникних полімерних сіток на основі поліуретанів” а у 2001 р. Л.В. Карабанова дисертаційну роботу  на здобуття вченого ступеня доктора хімічних наук за темою “Формування та властивості наповнених, градієнтних, йономервмісних взаємопроникних полімерних сіток“

  Л.В. Карабановою впродовж роботи в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України проведені фундаментальні дослідження властивостей сумішей полімерів тривимірної структури – взаємопроникних полімерних сіток (ВПС) різних типів: наповнених, градієнтних йономервмісних. Встановлені загальні закономірності формування вказаних ВПС – з’ясовані шляхи регулювання їхніх властивостей. Показано, що визначальним фактором формування ВПС є мікрофазовий розподіл компонентів, який залежить від термодинамічної сумісності компонентів ВПС, співвідношення швидкостей формування сіток і варіації співвідношення компонентів у ВПС. Встановлено вплив введення наповнювачів, йоногенних груп і градієнта складу на мікрофазовий розподіл у ВПС і властивості отриманих сумішей. Розвинуто уявлення про термодинаміку змішування компонентів наповнених і градієнтних ВПС, сформульовані умови рівноважної та нерівноважної компатибілізації ВПС наповнювачами.

  Л.В. Карабановою зі співробітниками досліджені кінетичні особливості одночасного формування двох сіток у процесі синтезу ВПС. Встановлено, що швидкості формування двох різних сіток у складі ВПС взаємопов’язані: зміна однієї з них суттєво позначається на швидкості тверднення другої. При цьому ступінь цього впливу та його напрям залежать від складу ВПС.

  Досліджено вплив наповнювачів різної хімічної природи на кінетику формування ВПС, на термодинамічну сумісність компонентів і мікрофазовий розподіл у системах, на в’язкопружні та фізико-механічні властивості. Показано, що наповнювачі, введені у ВПС на стадії формування сіток, впливають на перебіг реакцій, прискорюючи або уповільнюючи кінетику реакцій, залежно від термодинамічної спорідненості наповнювачів  до полімерних компонентів ВПС. Вперше експериментально встановлено, що наповнювач при введенні у ВПС з термодинамічно несумісними полімерними компонентами відіграє роль компатибілізатора і призводить до зменшення ступеня сегрегації компонентів у ВПС

   Л.В. Карабановою зі співробітниками проведено дослідження впливу градієнту складу на термодинамічні параметри змішування компонентів у шарах градієнтних ВПС, на особливості в’язкопружних, дієлектричних і фізико-механічних властивостей градієнтних систем. Встановлено, що градієнтні ВПС являють собою сукупність шарів полімерних сумішей з незавершеним мікрофазовим поділом, склад і властивості яких неперервно змінюються впродовж градієнта складу. Градієнтним ВПС притаманна анізотропія в’язкопружних, дієлектричних і фізико-механічних властивостей; вони характеризуються широким інтервалом склування полімеру, що формує градієнт складу, який являється суперпозицією інтервалів склування в шарах з різним вмістом цього полімеру. Показано, що наявність широкого інтервалу склування в градієнтних ВПС, який зумовлює здатність матеріалу розсіювати механічну енергію, дає змогу отримувати нові перспективні шумо-вібро-захисні матеріали. Показано, що формування градієнтної структури в композитному полімерному матеріалі, що складається з різномодульних компонентів, дає змогу суттєво поліпшити його механічні властивості.

     Досліджено вплив введення йонних груп на термодинаміку змішування компонентів, мікрофазовий поділ і структуру йономервмісних ВПС.  Вперше експериментально встановлено, що введення йонних груп в один з компонентів ВПС приводить до посилення мікрофазового поділу за рахунок збільшення самоасоціації блоків різної хімічної природи в рамках кожного з полімерних компонентів. Мікрофазовий поділ в йономервмісних ВПС супроводжується утворенням нещільних міжфазних областей, що мають надмірний вільний об’єм. Показано, що область складів йономервмісних ВПС, яка характеризується максимальними додатніми значеннями вільної енергії Гіббса, має максимальну долю надмірного вільного об’єму.

    На данай час робота Л.В. Карабанової  спрямована на створення та дослідження наноструктурованих багатокомпонентних полімерних систем, градієнтних систем і нанокомпозитів для біомедичного та технічного застосувань.

      Л.В. Карабанова  успішно розвиває міжнародне наукове співробітництво. Вона перебувала в декількох довгострокових відрядженнях в університетах Франції, Англії та Греції для виконання робіт у рамках міжнародних наукових програм (INTAS, NATO Collaborative Linkage Grant, Marie Curie Grant, Royal Society of UK Grants, CNRS Grants)

  Л.В. Карабанова є автором та співавтором 280 наукових статей, 7 глав та 12 патентів.

 

 Дисертації:

Физико-химическое исследование свойств взаимопроникающих полимерных сеток на основе полиуретанов Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата химических наук за специальностью 02.00.06 – химия высокомолекулярных соединений Киев, 1977.

Формування та властивості наповнених, градієнтних, йономервмісних  взаємопроникних полімерних сіток. - Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук за спеціальністю 02.00.06 - Хімія високомолекулярних сполук.- Київ, 2001.


Основні публікації