Грищенко
Володимир Костянтинович
Кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник, Лауреат Державної премії України та премії імені А.І. Кіпріанова, академік Української технологічної академії, Заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник відділу хімії олігомерів і сітчастих полімерів
Народився 16 листопада 1937 р. у м. Дніпропетровськ. Вищу освіту здобув у 1960 р. на хіміко-технологічному факультеті Дніпропетровського металургійного інституту за спеціальністю хімічна технологія палива. Після закінчення інституту працював в Інституті хімії полімерів і мономерів АН УССР м. Київ (з 1964 р. Інститут хімії високомолекулярних сполук), де обіймав посаду інженера (1960 р.) лабораторії нафтохімічних технологій, молодшого співробітника лабораторії термостійких полімерів (1961 р.) та відділу олігомерів (1963 р.). У 1966 р. вступив до аспірантури ІХВС АН УССР без відриву від виробництва, де під керівництвом д.х.н. Ю.Л. Спіріна вперше провів дослідження із синтезу та вивчення властивостей реакційноздатних олігомерів з кінцевими функціональними групами (Авт. Свідоцтво СРСР 1967 р.). У 1971 р. захистив дисертаційну роботу за темою "Синтез олігодієнів з кінцевими гідроксильними групами і поліуретанів на їх основі" на здобуття наукового звання кандидата хімічних наук. У 1972 р. В.К. Грищенко вчений секретар наукової Ради з проблеми „Високомолекулярні сполуки”.У 1975 р. присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
З 1973 р. В.К. Грищенко обіймає посаду вченого секретаря Інституту хімії високомолекулярних сполук АН УССР (1973–1980рр.), заступника директора з науковї роботи (1980–2002 р.), завідувача відділом олігомерів і синтетичних каучуків (1977–2007р.), провідного наукового співробітника відділу хімії олігомерів і сітчастих полімерів.
Науковий напрям робіт – розробка, наукові основи створення та фотохімія реакційноздатних олігомерів і синтетичних каучуків, вивчення закономірностей формування полімерних та еластомерних матеріалів на їх основі.
Під керівництвом В.К. Грищенка у віддідлі олігомерів розроблено методи синтезу нових функціоналізованих ініціаторів адикальної полімеризації – азосполук, які містять гідразидні, гідразонні, аміно, β-гідроксиамідні та інші групи, та вперше отримано олігомери, що містять ці функціональні групи і еластомерні композиційні матеріали на їх основі ( 20 авторських свідоцтв).
Вивчено олігомеризацію та коолігомеризацію дієнових і вінілових мономерів при ініціюванні функціоналізованими азоініціаторами та пероксидом водню в середовищі осаджувача, запропоновано механізм процесу, який пояснює вплив розчинника на розподіл олігомерів за типом функціональності. Спільно з рядом галузевих інститутів розроблено способи модифікації шинних гум синтезованими реакційноздатними рідкими каучуками з метою підвищення фізико-механічних та експлуатаційних властивостей гум.
Набули подальшого розвитку дослідження в напрямку фотохімічноініційованої полімеризації реакційноздатних олігомерів та їх композицій. Результати досліджень узагальнено в написаній В.К. Грищенком у співавторстві з монографії „Жидкие фотополимеризующиеся композиции” (1985 р.) та відзначено премією ім. А.І. Кіпріанова НАН України (1990 р.). Встановлена спроможність розроблених полімеризаційноздатних олігомерів кополімеризуватися з мономерами вінілового ряду під дією температури, ініціаторів і УФ-опромінення зумовила широкі можливості їх практичного використання в різних галузях техніки (гібридні зв’язуючі, фотополімерні друкарські форми, покриття, клеї та ін.). За цикл робіт «Наукові основи створення фоточутливих олігомерних матеріалів і методів реєстрації оптичної інформації та їх використання в наукоємних техологіях», виконаних у співавторстві, В.К. Грищенку присвоєно звання лаурета Державної премії України в галузі науки і техніки (1996 р.).
Він нагороджений Почесними грамотами Президії НАН України та УК профспілки працівників НАН України. В 2018 році прсвоєно почесне звання Заслужений діяч науки і техніки України.
В. К. Грищенко — автор понад 250 наукових праць та 65 винаходів. Під його керівництвом виконано і захищено 4 кандидатські дисертації.
