Є.В.Лебедєв народився 7 вересня 1941 року у м. Мелекессі Ульяновської області, Росія.

     В  1948 р.   вступив   до   середньої   школи  №9  м. Мелекесса, яку закінчив  1958 р.

В тому ж році  вступив до технічного училища №4 м. Ульяновська, яке закінчив у 1959 р., одержавши спеціальність фрезерувальника. Згодом працює на Мелекесському   механічному заводі (нині „Хіммаш”).

    З серпня 1960 до серпня 1963 р. проходив  службу у  лавах Радянської Армії. У серпні 1963 р.  поступає на навчання до Куйбишевського політехнічного інституту на хіміко-технологічний факультет. У 1968 р. закінчив навчання і був залишений на роботу на посаді асистента кафедри пластмас Куйбишевського політехнічного інституту.

   В  1971 р. вступив до аспірантури Інституту хімії високомолекулярних сполук АН УРСР. Навчання в аспірантурі   закінчив достроково у вересні 1974 року, захистивши  дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук. Після закінчення аспірантури Є.В. Лебедєв  був направлений на роботу в Інститут хімії високомолекулярних сполук АН УРСР, де  працює на посадах - молодшого наукового співробітника,  старшого наукового співробітника (обраний за конкурсом у 1976 р.), завідуюча лабораторії ( в 1980 р.), завідувача відділу (у 1982 р.). У жовтні 1985 р. Є.В. Лебедєв  призначається виконуючим обов’язки директора Інституту хімії високомолекулярних сполук АН УРСР, у квітні 1986 р. обирається директором Інституту хімії високомолекулярних сполук АН УРСР .

    У 1982 р.  Є.В. Лебедєв   захищає докторську дисертацію ”Полімерні модифікатори композиційних полімерних матеріалів і передперехідний стан полімер-полімерних систем” і стає доктором хімічних наук.

   У 1988р. Є.В. Лебедєв  обирається член-кореспондентом НАН України, в цьому ж році йому присвоюється звання старшого наукового співробітника. В 1998 р. Є.В. Лебедєву  присуджене звання професор за спеціальністю „хімія високомолекулярних сполук”.

    У 2003 році Є.В. Лебедєв  обраний академіком НАН України.

    Є.В. Лебедєв – був одним із провідних вчених у галузі   високомолекулярних сполук, зокрема, хімії та технології багатокомпонентних полімерних систем і полімерних композитів. Ним започатковано новий напрям у полімерній хімії – хімічне полімерознавство, що є фундаментальною складовою  сучасного хімічного матеріалознавства.

    Є.В. Лебедєв створив теорію будови і властивостей полімерних композицій, розробив теоретичні уявлення про морфологію полімер–полімерних систем, міжфазних і перехідних шарів, нові підходи до описання закономірностей зміни макровластивостей в багатокомпонентних полімерних системах під впливом агентів, які змінюють міжфазні взаємодії. Ним розроблені наукові підходи до регулювання властивостей полімерних композицій з функціональними наповнювачами і реакційноздатними модифікаторами, теоретичні основи синтезу   олігомер-полімерних композицій для кріогенностійких полімерних систем. Вперше здійснений синтез наногібридних полімерних систем з металовмісними неорганічними блоками в макромолекулярному ланцюзі.

   Результати фундаментальних досліджень Є.В. Лебедєва стали основою створення і впровадження нових апретів, наповнених  композицій з високими адгезійними, міцнісними, електрофізичними і кріогенностійкими властивостями. Розроблено ряд полімерних адгезивів, що знайшли застосування в космічній техніці, автомобілебудуванні та ін. Розроблено та впроваджено прогресивну технологію реакційного формування виробів із поліуретанів, технологію герметизації витоку газу без виведення газопроводів із експлуатації, поліуретанових композиційних матеріалів для виготовлення ортопедичних виробів при реабілітації інвалідів, ресурсозберігаючу технологію отримання композиційних полімер-деревних матеріалів, технологію радіаційностійких полімерних композицій для потреб атомної енергетики та транспортного машинобудування, розроблено органомінеральні зв’язуючі і технології їх застосування для виготовлення пресованих конструкційних екологічно чистих виробів, безвідходну технологію отримання армованих композиційних матеріалів і високоміцних пожежних рукавів з експлуатаційними показниками, значно вищими, ніж у зарубіжних аналогів та ін.

   Один із нових напрямів, який останнім часом розвивається під науковим керівництвом Є.В. Лебедєва, – розробка технології реставраційних робіт будівельних і фундаментних конструкцій та підземних споруд із використанням реакційноздатних полімерних систем.

    Є.В. Лебедєв –  співавтором  наукового відкриття  “Властивості рідких сумішей полімерів у області розшарування”, понад 450 наукових праць, понад 40 винаходів і патентів. Йому завдячують своїм науковим становленням  один доктор та десять кандидатів хімічних наук. У видавництві НАН України „Наукова думка” надрукована двотомна монографія „Физикохимия многокомпонентных полимерных систем”.  Його цикл наукових  праць „Синтез, структура і властивості органо-неорганічних полімерних систем” здобуває премію  ім. А.І. Кіпріанова  НАН України.

   Є.В. Лебедєв проводить велику науково-організаційну роботу  як заступник академіка-секретаря Відділення хімії НАН України, голова Наукової ради НАН України з проблеми “Хімія і модифікація полімерів”, Спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при ІХВС НАН України, експертної ради НАН України з напряму “Нові покоління функціональних полімерних матеріалів і композитів на їх основі”, заступник Голови  секції “Полімерні матеріали” Наукової ради з нових матеріалів Міжнародної асоціації Академій наук, член Науково-технічної координаційної ради м. Києва.

   Був головним редактором журналу „Полімерний журнал” і член редколегії журналів  “Теоретична і експериментальна хімія”, “Українського хімічного журналу”, “Хімічна промисловість України” та ін.

  За вагомий значний особистий внесок у розвиток полімерної науки та зміцнення науково-технічного потенціалу України в 1998 р Є.В. Лебедєву Указом Президента України присвоєно почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України”.