Інститут хімії
високомолекулярних сполук
Національної академії наук України
Конкурс орієнтований на отримання практичного результату у вигляді нового або істотно вдосконаленого матеріалу, пристрою, технології, програмного продукту тощо.
Виконання проєктів передбачається у 2025-2026 рр.
Термін подання заявок: з 03 березня 2025, 00:01 по 01 квітня 2025, 23:59 (за київським часом).
Умови конкурсу розміщено за посиланням: Наука для зміцнення обороноздатності і національної безпеки України
Національний фонд досліджень України оголошує новий конкурс проєктів «Наука для зміцнення обороноздатності і національної безпеки України»!
Метою конкурсу є відбір проєктів для надання колективних грантів на виконання прикладних наукових досліджень або розробок, спрямованих на створення нового науково-технічного продукту (нових матеріалів, пристроїв, технологій, програмних продуктів тощо), підготовленого до впровадження на підприємствах України.
За своєю тематикою проєкти, що подаватимуться на конкурс, мають відповідати щонайменше одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, визначених Законом України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, а також відповідати одному з перелічених в умовах конкурсу тематичних напрямів.
Українське матеріалознавче товариство ім. І.М. Францевича започатковує серію навчальних семінарів «Підготовка та публікація статей у високорейтингових наукових журналах»
Українське матеріалознавче товариство ім. І.М. Францевича започатковує серію навчальних семінарів «Підготовка та публікація статей у високорейтингових наукових журналах» із запрошеними лекторами, які мають значний досвід у написанні наукових статей.
Лектором першого навчального семінару стане всесвітньо відомий науковець у галузі хімії, матеріалознавства та нанотехнологій, директор Інституту наноматеріалів Університету Дрекселя (м. Філадельфія, США), професор Юрій Гогоці.
Він є автором понад 1000 публікацій, які індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science; за даними бази Scopus h-index науковця становить 225, а кількість цитувань – майже 250 тисяч.
Семінар відбудеться 13 березня 2025 року о 17:00 за київським часом у режимі онлайн.
Реєстрація триває до 10 березня за посиланням.
Вийшов друком №3 журналу за 2024 рік. Зміст номера
Колектив Інституту щиро вітає к.х.н. Самойленко Тетяну Федорівну з присвоєнням вченого звання старшого дослідника! (Рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 18.02.2025 №301)
Бажаємо міцного здоров'я, невичерпного натхнення, успіхів у науковій діяльності, нових ідей та цікавих досліджень!
В рамках гранту НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки створено лабораторію TIM - Tunable Ionic Materials, яка реалізовує проєкт "Створення йонопровідних систем і твердополімерних електролітів для пристроїв електрохімічного призначення"
Команда - д.х.н. Ігор Ткаченко, д.х.н. Мар'яна Гуменна, к.х.н. Тетяна Самойленко
Мета проєкту - створення йонообмінних середовищ і полімерних мембран як ключових елементів електрохімічних пристроїв різного призначення (паливних комірок, електролізерів, суперконденсаторів), а також визначеня шляхів спрямованого регулювання структури та властивостей отриманих йонообмінних систем.
Доступ до провідних наукових електронних ресурсів і баз даних продовжено на 2025 рік
Українські заклади вищої освіти й наукові установи продовжуватимуть безоплатно користуватися доступом до провідних міжнародних електронних наукових ресурсів і баз даних завдяки підтримці міжнародних партнерів: Clarivate, Elsevier, Research4Life, Bentham Science.
Протягом 2025 року українські вчені матимуть доступ до інструментів академічної підтримки, наборів даних і освітніх рішень, як-от:
Clarivate: Derwent lnnovation та інструменту lnCites Benchmarking & Analytics через ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»;
Elsevier: ScienceDirect, Scopus і Researcher Discovery, SciVal і Funding Institutional;
Research4Life: колекції Hinari, AGORA, портали ARDI, GOALI, OARE, а також можливість підʼєднати доступ до Scopus;
Ресурси і журнали, зокрема Open Publishing від Bentham Science.
Електронні ресурси для науковців України (Вебінар від ДНТБ)
Kobrina, L., Tymoshyk, A., Monastyretskyi, M., Boiko, V., Polishchuk, S., Sinelnikov, S., ... & Riabov, S. (2025). Electrospun poly-ε-caprolactone fibers loaded with inclusion complex of sulfobutyl ether β-cyclodextrin with dexamethasone as potential drug release systems. Carbohydrate Polymer Technologies and Applications, 100726.
Zheltonozhskaya, T., Akopova, O., Dąbrowska, I., Permyakova, N., Klepko, V., & Klymchuk, D. (2025). Hybrid nanocarriers with different densities of silver nanoparticles formation features and antimicrobial properties. Scientific Reports, 15(1), 6757.
Pysmenna, Y. B., Vortman, M. Y., Lemeshko, V. N., & Shevchenko, V. V. (2025). Effectiveness of New Antifungal Drugs Against Microscopic Fungi Isolated from Agricultural Crops. Mikrobiolohichnyi Zhurnal, 87(1).
Kozak, N. V., Shantalii, T. A. (2025). Polyimide organic-inorganic hybrid composites with formed in situ inorganic nanophase: influence of host polyimide chemical structure on molecular dynamic and permeability. Journal of Sol-Gel Science and Technology, 1-11.
Інститут хімії високомолекулярних сполук (ІХВС) НАН України – науково-дослідна установа Національної академії наук України, що входить до складу Відділення хімії НАН України.
Створений у 1958 році на базі лабораторії високомолекулярних сполук Інституту органічної хімії АН УРСР. До 1963 року Інститут мав іншу назву: Інститут хімії полімерів та олігомерів.
Інститут є державною неприбутковою установою з правами юридичної особи. Економічну основу діяльності складає бюджетне фінансування.
Основними науковими напрямами ІХВС НАН України є:
«Основні наукові напрями та найважливіші проблеми фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України на 2024–2028 роки»
Основні досягнення ІХВС НАНУ (2023 р.):
Створено адгезиви спеціального призначення, що твердіють за механізмом поліприєднання. Одержані полімерні матеріали є перспективними для різних галузей промисловості і не мають аналогів в Україні (О.О. Бровко, О.Л. Толстов).
Шляхом полімеризації ціанових естерів бісфенолів in situ з пустотілими скляними мікросферами, армованими вуглецевими нанотрубками, одержано термостійкі синтактні піни (чл.-кор. НАН України О.М. Файнлейб).
Розроблено способи синтезу двох типів координаційних полімерів на основі олігомерних силсесквіоксанів. Синтезовані залізовмісні полімери є парамагнітними і перспективними для створення сорбентів і розумних стимул-чутливих наноматеріалів, здатних змінювати будову під впливом зовнішнього магнітного поля. Мідьвмісні полімери мають антибактеріальні властивості і можуть бути використані для створення стійких до обростання покриттів (чл.-кор. НАН України В.В. Шевченко).
Розроблено методику синтезу гібридних носіїв наночастинок металів з гідрофобною термочутливою поверхнею. Синтезовано нові полімерні гібриди з наногелевим «ядром» природного полісахариду ксантану та гідрофобною термочутливою «короною» полі(N-ізопропілакриламіду) з прогнозовано постійною довжиною, але різною кількістю прищеплених ланцюгів. У ході синтезу металовмісних нанокомпозитів для біологічних досліджень установлено унікальний ефект оберненого розгортання / відновлення клубкоподібної структури макромолекул ксантану, зв’язаних з наночастинками Ag, Ni і Со (В.В. Клепко).
За технологією взаємопроникних полімерних сіток отримано наповнені порошкоподібним молекулярно-імпринтованим полімером гідрогелі, котрі можуть бути використані як чутливі елементи колориметричних сенсорних систем. Створені гідрогелі значно підвищують точність детектування сенсорних відгуків молекулярно імпринтованих полімерів-біоміметиків, що важливо для захисту довкілля (О.О. Бровко).
Розроблено біологічно активні композиційні матеріали на основі поліуретансечовин та дакарбазину, які мають перспективи використання в медицині як допоміжні засоби місцевої пролонгованої лікувальної дії у протипухлинній терапії (Р.А. Рожнова).
Розроблено метод синтезу уретанепоксидів на основі олігодієн-гідроксиепоксидних блоккополімерів та фенілізоціанату, які є перспективними для створення наповнених високоенергетичних матеріалів (В.К. Грищенко).
Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України разом з діючим на базі зазначеного інституту ТОВ «МОНОЛІТПОЛІМЕР» протягом багатьох років співпрацює з КП «Київський метрополітен». Була розроблена та діє програма «Тунелі без течій», метою якої є впровадження створених в Інституті нових ефективних технологій і композитів, що допомагають ефективно ліквідовувати протікання і замокання тунелів, аварійні проривання води. Звітного року фахівці ТОВ «МОНОЛІТ-ПОЛІМЕР» взяли участь у ліквідації протікань води в зоні станції «Деміївська» Київського метрополітену.
Науковці Інституту упровадили на Казенному підприємстві спеціального приладобудування «Арсенал» клейову композицію для з’єднання та випробування окремих елементів приладів спеціального призначення, створену на основі модифікованого епоксидного сполучного та металевого наповнювача. Ця композиція забезпечує необхідний рівень адгезії з поверхнею неорганічних субстратів (металевих сплавів та оптичної кераміки спеціального призначення), формування бездефектного клейового шару та релаксацію механічних напружень у клейовому з’єднанні складного профілю.
ІХВС - два сторіччя розвитку. Фільм до 50-річчя Інституту (2008 рік).
Про розвиток полімерної науки та розробки розповідають вчені інституту:
Корнєв К.А., Ліпатов Ю.С., Омельченко С.І., Ліпатова Т.Є., Кухар В.П., Коляда В.М., Галатенко Н.А., Лебедєв Є.В.
Над фільмом працювали: Георгій Давиденко, Олександр Давиденко, Олександр Беліков, Ірена Ульянова, Алла Дьякова.
Наука: пошуки та знахідки.
Автор Алла Гусарова. Всесвітня служба УТР. 2010 рік