Шаповал Галина Сергіївна народилася 6 березня 1934 р. в м. Києві, де в 1952 р. закінчила з золотою медаллю середню школу. В 1957 р. вона закінчила Київський технологічний інститут харчової промисловості ім. А.І. Мікояна, одержавши диплом інженера-технолога. З 1957 до 1959 р. працювала інженером Інституту органічної хімії НАН України, після чого 3 роки навчалася в аспірантурі відділу полімерів Інституту фізіології рослин АН УРСР. З 1962 р працює на посаді молодшого наукового співробітника в Інституті хімії високомолекулярних сполук АН УРСР.

У 1963 р. вона захистила кандидатську дисертацію за темою: ”Полярографічне дослідження акриламіду і його електрохімічна полімеризація”. У 1969 р. їй було присвоєно наукове звання старшого наукового співробітника за спеціальністю “Фізична хімія”. Обіймаючи посаду старшого наукового співробітника, в 1978 р. вона захистила докторську дисертацію за темою “Електрохімічне ініціювання полімеризації” за спеціальністю “хімія високомолекулярних сполук” , а в 1996 р. їй було присвоєно наукове звання професора за спеціальністю “Електрохімія”. У 1989 р. Шаповал Г.С. очолила засновану нею в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України лабораторію, (згодом – відділ) електрохімії органічних сполук.

  Шаповал Галина Сергіївна – відомий увчений в галузі електрохімії органічних і високомолекулярних сполук. Вагомий  внесок було зроблено нею в дослідження реакцій електрохімічного ініціювання полімеризації, в результаті чого було розроблено фізико-хімічні основи процесів утворення активних центрів, способи електрохімічного регулювання кінетики радикальних і йонних реакцій; встановлено закономірності утворення просторових структур макромолекул за аніонним механізмом. З  проблеми електрохімії високомолекулярних сполук нею опубліковано  першу в світі монографію.

Електрохімічні дослідження ізоціанатів дали змогу їй встановити характер залежності реакційної здатності від будови цих сполук і створити ряди реакційної здатності більше ніж 50 аліфатичних і ароматичних ізоціанатів у реакціях нуклеофільного заміщення.

Суттєвим досягненням Г.С. Шаповал є встановлення взаємозв’язку між орієнтацією та впорядкованістю молекул мономеру або олігомеру, що адсорбовані на поверхні металевого катода, і структурою утворених ними макромолекул (кристалічною лінійного та фібріллярною тривімірного полімерів).

Дослідження адсорбції та реакцій, що відбуваються на трифазній межі поділу метал–полімерне покриття–електроліт, дали змогу визначити нові уявлення про механізми молекулярної взаємодії компонентів покриття з металом, про вплив щільності зарядів подвійного електричного шару та електрохімічної відновлювальної деструкції на катодне відшарування полімерних покриттів, а також розробити нові підходи до управління процесами, які визначають надійність комплексного захисту металоконструкцій.

Г.С. Шаповал було вперше визначене і досліджене явище електрохімічної відновлювальної деструкції, разом з О.А. Пудом розроблено класифікацію та встановлено закономірності цього процесу. На базі проведених досліджень було визначено стійкість і шляхи стабілізації різних класів полімерів у електрохімічних та інших системах, розроблено способи створення провідних шарів на поверхні полімерних діелектриків та їх гідрофілізації.

Наукові здобутки відділу, яким керує Г.С. Шаповал, зокрема результати досліджень електрохімічних трансформацій полімерів з електроноакцепторними властивостями, дозволили реалізувати процес полімеризації ряду мономерів (зокрема, аніліну та його похідних, піролу та ін.) з утворенням перколяційної сітки електропровідного полімеру безпосередньо в діелектричній полімерній матриці. В результаті розроблено композиційні полімерні матеріали, які поєднують властивості обох компонентів. Отримано матеріали для мембранних, антистатичних, антикорозійних технологій, а також для сенсорних пристроїв, чутливих до агресивних газів.

За цикл робіт "Електрохімічно ініційовані трансформації макромолекул" Г.С. Шаповал у 2000 р. було присуджено премію  ім. А.І. Кіпріанова НАН України.

Значний науковий здобуток Г.С. Шаповал – розробка нових підходів до застосування реакцій активних продуктів електрохімічного відновлення кисню для визначення реакційної здатності біологічно активних речовин та їх ефективності як антиоксидантів і радіопротекторів. Розроблено ряди реакційної здатності біологічно активних сполук і підходи до вивчення механізму їх впливу на початкові стадії так званого “кисневого стресу” організму.

Г.С.Шаповал – член Міжнародного електрохімічного товариства (ISE). Вона підготувала 6 кандидатів і одного доктора наук, є членом спеціалізованої вченої ради Національного університету ім. Тараса Шевченка та спецради Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України із захисту докторських дисертацій, веде педагогічну діяльність у Національному технічному університеті “КПІ”.

Г.С.Шаповалавтор понад  250 наукових публікацій, у тому числі 1 монографії,  5 науково-популярних брошур, 19 авторських свідоцтв і патентів, нею зроблено понад 100 доповідей на українських і міжнародних конференціях.

Головні публікації:

1. Шаповал Г.С., Липатова Т.Э. Электрохимическое инициирование полимеризации. –Киев: Наук. думка, 1977. – 235 стр.

2. . Шаповал Г.С., Электрохимическая деструкция макромолекул./В кн.: Электродные реакции с участием органических соединений. –Москва, Наука, 1990, –С. 151-184.

3. Шаповал Г.С. Катодное инициирование реакцій образования и разрушения макромолекул. //Теорет. и эксперим. Химия. – 1994. –30, № 6, – С. 307-318.

4. Pud A.A.  Ogurtsov N.A. Korzhenko A. Shapoval G.S. Some aspects of preparation methods and properties of polianiline blends and composites with organic polymers // Prog. Pol. Sci. – 2003. – 28, № 12. – P. 1701-1753.

5. Ogurtsov N.A. Pud A.A. Kamarchik P. Shapoval G.S. Corrosion inhibition of aluminium alloy in chloride mediums by undoped and doped forms of polyaniline // Synth. Metals. –2004. –143, №1. – Р. 143-47.

6. Pud A.A., Fatyeyeva K.Yu., Bardeau J.-F., Rogalsky S.P., Ta-bellout M., Shapoval G.S. Polyamide-12/polyaniline layered composite films: specificity of the formation and raman spectroscopy investigation // Jo. of Macromolecular Sci., Part A: Pure and Applied Chemistry. – 2007. – 44. –Р. 183–192.

7. Shapoval, Gromovaja V.F., Myronyuk I.Ye. The new approaches to the electrochemical  investigations of blood  components. // Bioelectrochemistry & Вioenergetics. –1998. –Vol. 44. –P.289-293.

8. . Шаповал Г.С., Громовая В.Ф., Миронюк И.Е., Кругляк О.С., Дыбенко А.Г.  Особенности окислительно-восстановительных реакций глутатиона. // Доп. НАН України. – 2006. – №2. – С. 169-174.

9. Шаповал Г.С., Громовая В.Ф.  Механизмы антиоксидантной защиты организма при действии активных форм кислорода. // Укр. біохім. журн. –2003. –75, №2. – С. 5-13.

10. Шаповал Г.С., Громовая В.Ф.,  Миронюк И.Е. Антиоксидантные свойства лекарственных растений. // Хим. фарм. журн. – 2008 – 42, № 1. – С. 26-29.