Омельченко 

Світлана Іванівна


 

Доктор хімічних наук, професор

С.І. Омельченко народилася 7 вересня 1928 р. у м. Києві. У 1937 р. разом з батьками переїхала в с. Кийму Есильського району Акмолінської області. Після закінчення десятирічної школи протягом 1946–1947 р. вона працювала вчителькою молодших класів середньої школи №1 м. Акмолінська. З 1947 до 1952 р. С.І. Омельченко – студентка кафедри технології органічного синтезу хіміко-технологічного факультету Уральського політехнічного інституту ім. С.М. Кірова (м. Свердловськ). Після закінчення інституту залишилась на цій же кафедрі як аспірантка і у 1956 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук.

З 1956 р. працювала старшим науковим співробітником хімічної лабораторії Свердловського інституту антибіотиків. У 1958 р. за конкурсом перейшла на роботу в Уральське відділення науково-дослідного інституту залізничного транспорту на посаду старшого наукового співробітника лабораторії полімерів. З 1960 до 1963 р. працювала в м. Донецьку в Українському науково-дослідному інституті пластмас спочатку на посаді начальника лабораторії поліефірних смол, пізніше виконувачем обов’язків заступника директора з наукової роботи та виконуючим обов’язки директора інституту.

З 1963 до 1999 р. С.І. Омельченко працює в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України (м. Київ)  старшим науковим співробітником (1963 р.), завідувачем лабораторії (1965 р.),  завідувачем відділу хімії сітчастих полімерів (1965 р.). У травні 1974 р. Світлана Іванівна захистила дисертаційну роботу за темою „Сложные олигоэфиры и полимеры на их основе” на здобуття вченого ступеня доктора хімічних наук. У 1981 р. їй присуджено вчене звання професора.

С.І. Омельченко – відомий вчений-хімік у галузі високомолекулярних сполук, зокрема, провідний фахівець в області антикорозійних покриттів і лако-фарбових матеріалів. Для її наукової діяльності був характерний комплексний підхід при вирішенні проблем формування сітчастих полімерів, що охоплює синтез вихідної олігомерної сировини, зокрема естерної, епоксидної і кремнійорганічної природи, вивчення механізму формування полімерних сіток в його хімічному і структурному аспектах, встановлення зв’язку між хімічним складом, структурою і властивостями отриманих плівкотвірних полімерів. Великий обсяг робіт присвячено встановленню особливостей процесів формування плівкотвірних поліуретанів у тонкому шарі на поверхні різних субстратів і під дією різних факторів, а також напряму їх модифікації органічними та кремнійорганічними сполуками.

Велика увага приділялась також розробці принципів створення рецептур антикорозійних покриттів і лако-фарбових матеріалів для конкретних галузей споживання. При цьому слід відмітити її тісний зв’язок з промисловими підприємствами в плані вирішення нагальних потреб останніх.  З урахуванням тенденції розвитку хімічного виробництва нею зроблено значний внесок у розробку наукових основ створення водних антикорозійних плівкотвірних композицій.

Розвиток очолюваного С.І. Омельченко наукового напряму нерозривно пов’язаний з вихованням кадрів, високої кваліфікації. Серед її учнів – 15кандидатів наук.

С.І. Омельченко брала активну участь у громадській та науково-організаційній діяльностях, була членом комісії з прискорення впровадження полімерних матеріалів у народне господарство, заступником голови секції лакофарбових і полімерних покриттів Республіканської міжвідомчої ради з корозії та антикорозійного захисту металів, членом спеціалізованої ради при ІХВС НАН України з присудження вченого ступеня доктора наук, членом проблемної ради з високомолекулярних сполук при АН УРСР, членом редколегії журналу „Химическая технология”, „Композиционные полимерные материалы” та інших наукових видань. С.І. Омельченко систематично виступала з лекціями та науковими доповідями і за лекційну діяльність неодноразово була відмічена грамотами Президії АН УРСР та товариства „Знання”.

За високі заслуги та успіхи в науковій роботі Світлана Іваніва Омельченко нагороджена медаллю „За доблестный труд” та Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Результати впровадження наукових розробок С.І. Омельченко відмічені медалями ВДНХ СРСР та УРСР.

С.І. Омельченко – автор 4 монографій, понад 200 наукових робіт і 57 авторських свідоцтв на винаходи. Результати її роботи узагальнені в монографіях „Сложные олигоэфиры и полимеры на их основе” (1976 р.), «Модифицированные полиуретаны» (1983 р.).

Монографії

Патенти

Статті